• A -101 Sun Meelan Shops- Flats, Nr.Ambe Vidhyalay, Waghodia Road, Vadodara-390019

Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства

Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства

Як має «європеїзуватися» українське митне законодавство? Крок за кроком, myidlyrics.com шляхом «ямкового ремонту», чи краще одразу «перестелити дорогу», замінивши національне митне законодавство європейським? Відповідь на це запитання залежить від завдання, яке ставить перед собою Україна. Якщо ще рік тому головним орієнтиром тут була Угода про асоціацію з ЄС, то у червні 2022 року ситуація змінилася. Статус кандидатки на членство в ЄС встановив нові вимоги у галузі розвитку митного законодавства.

«Гармонізація» VS «повне узгодження»

Коли ми говоримо «Євросоюз», то пам’ятаємо, що починався він із Митного союзу https://ukrainetoeu.wordpress.com/, який розширився до економічного союзу, потім став грошовим союзом — і, врешті, тим Євросоюзом, www.onlinetravelexpress.com.ph який ми знаємо зараз.

Шлях України до ЄС починається з Митного союзу. Тож митна складова в контексті вступу до ЄС — одна з ключових.

Активна робота з узгодження українського законодавства із європейським розпочалася 2015 року, після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ця угода передбачала «гармонізацію» законодавства. На практиці це означало запровадження у національне законодавство набору норм, які дозволяли б Україні поступово приєднуватися до ключових конвенцій, програм, систем та процедур Митного союзу. Це заклало рамку змін та стало першим етапом системного руху України до ЄС в законодавчому полі. Те, що цей «перший рівень» завдання було пройдено на відмінно, стало однією з передумов того, що Україна отримала статус кандидатки на членство в ЄС.

Після того, як 24 червня 2022 року Україна отримала цей статус, завдання у галузі митного законодавства було переведено на рівень вище: «повне узгодження». Таке формулювання фігурує, зокрема, у Висновках Єврокомісії від 1 лютого 2023 в контексті підготовки України до членства в ЄС. Більше того: у цьому документі законодавчий напрямок стоїть на першій позиції серед «домашніх завдань» України.

Як досягти цього «повного узгодження» законодавства, яке тепер є серед обов’язкових умов вступу до ЄС? Чи достатньо буде «ямкового ремонту» національного законодавства, чи потрібно «перестелити дорогу», збудувати її відповідно до «техвимог» Митного союзу, до якого Україна кандидує? Які головні його складові і який алгоритм дій може дати найшвидший результат?

4 головних складових «повного узгодження»

ЄС має своє митне законодавство, яке прямо і обов’язково діє в усіх країнах ЄС. А Єврокомісія наглядає за тим, аби це законодавство було однаково імплементовано та діяло на належному рівні в кожній з країн Євросоюзу. Приймаючи до своїх лав нового учасника, країни ЄС зацікавлені, щоб він був партнером, який ефективно і стабільно працює в рамках обов’язкового для всіх законодавчого поля у межах єдиного Митного союзу.

Спираючись на аналіз експертів та на власний досвід, назву такі головні складові «повного узгодження» законодавства, яке зараз є завданням для України.

1. Термінологія.

Вона має бути не просто спорідненою, а ідентичною, причому в усіх нормативно-правових актах, які мають стосунок до митної справи. Мова йде не лише про самі терміни, але й про те, що вони означають. Наприклад, зараз, один термін «внутрішній транзит» має різний зміст в європейському та українському законодавстві. А відмінне формулювання певних положень митного законодавства України ускладнює оцінку їх відповідності митному законодавству ЄС. Партнери в ЄС хочуть мати гарантії, що українські митні органи та бізнес будуть добре знайомі з положеннями митного законодавства ЄС і готові будуть їх застосовувати з дня вступу України до ЄС.

Таким чином, Україна має «прошити» все своє митне законодавство тією ж термінологією, яка є в європейському. Навіть незначні розбіжності провокують колізії, а, відтак, можуть стати на заваді для позитивного висновку щодо готовності України до вступу до ЄС.

2. Правова архітектура.

Митне законодавство ЄС має свою структуру, логіку побудови. Положення Митного кодексу України часто є набагато більш деталізованими, ніж відповідні положення МК ЄС та відповідних нормативно-правових актів, які є ширшими та гнучкішими. Натомість деталізація в європейському законодавстві зосереджена в актах нижчого рівня, що дозволяє більш оперативно вносити необхідні зміни у разі потреби. Різниця в архітектурі може стати на заваді синхронного розвитку законодавства.

Тому коли ми будемо здійснювати перенесення європейських митних норм в українське законодавство, важливо спочатку встановити правову архітектуру — тобто створити схему, яка відображає, які правові акти ЄС у які національні правові акти буде перенесено.

3. Можливість синхронного розвитку законодавства.

Як відомо, у рамках виконання Угоди про асоціацію, більшість положень українського митного законодавства було узгоджено з європейським. Однак законодавство — це не тільки набір правил, який існує «тут і зараз», а ще й «живий» організм, який постійно розвивається. Тому шлях і надалі покроково приводити окремі норми національного законодавства до європейського, реагуючи на зміни, — це постійно наздоганяти потяг, який увесь час їде. Вихід із цього зачаровано кола — в тому, щоб мати законодавство, подібне за правовою архітектурою, яке можна розвивати синхронно з європейським.

4. Синхронний розвиток ІТ-систем.

Сучасні митні процедури неможливо виконувати без відповідних ІТ-систем — вони є обов’язковими у низці митних процесів. Перелік цих систем (їх 17), їхні функції та динаміка розвитку прописані в митному законодавстві ЄС, у спеціальному документі MASP-C (Multi-Annual Strategic Plan For Electronic Customs). Щоб забезпечувати митні процеси так само, як це є в ЄС, Україна повинна мати законодавство, яке дозволятиме синхронно розвивати митні ІТ-системи — зокрема і планувати процес розвитку. Адже для того, щоб ці системи запрацювали, їх потрібно не лише легалізувати законодавчо, але також і передбачити час на створення (або адаптацію). Чим більш подібними будуть законодавчі системи країн-учасниць Митного союзу, тим простіше буде співпрацювати.

За яким алгоритмом це зробити найшвидше?

На думку експертів країн ЄС, у цій ситуації найбільш доцільним видається якнайшвидше розпочати розробку нового Митного кодексу України, який би максимально ґрунтувався на положеннях Митного кодексу ЄС.

У розвиток цієї ідеї, експерти запропонували цілісну Концепцію щодо запровадження законодавства ЄС в Україні, яка передбачає завдання «повного узгодження» митного законодавства. Концепція пропонує алгоритм дій, який, на нашу думку, якнайшвидше призведе до бажаного результату. Вона включає такі складові.

● Перелік з 65 нормативних актів та тієї частини з них, які рекомендується пріоритетно перекласти українською мовою. Це найважливіші законодавчі акти, що складають acquis Митного союзу. Для розробки нового Митного кодексу України найперше потрібно зробити українською мовою високоякісні фахові завірені переклади базових актів із пакету законодавчих актів, які пов’язані з імплементацією Митного кодексу ЄС. Це дозволить удосконалити українську митну термінологію, зокрема терміни, які відповідають тим, що використовуються в acquis Митного союзу. Пізніше ця термінологія може бути використана для перекладу решти та новоприйнятих правових актів, які застосовуються у сфері Митного союзу.

Коли Україна приєднається до ЄС, українська версія законодавства буде обов’язковою. Тому раціонально розпочати процес уже зараз.

● Дорожня карта. Це правові та відповідні зміни, необхідні для прийняття acquis Митного союзу в Україні.

● Схема «правової архітектури» національного митного законодавства (до і після вступу України до ЄС). На думку експертів, доцільно розпочати роботу з розробки так званої «правової архітектури» національного митного законодавства, що описує, які положення acquis Митного союзу мають бути перенесені в правові акти, прийняті парламентом, а які можуть бути частиною вторинного законодавства (наприклад, постанови Кабінету Міністрів або накази компетентних органів).

● Схема положень нового Митного кодексу та його структура.Це рекомендації, https://upscadvisor.co.in на які можна спиратися при розробці основного митного документа країни.

Концепцію було представлено Мінфіну та Держмитслужбі. Ми раді, що Мінфін запланував переклад Митного кодексу ЄС. Також затверджено Стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби України на 2023 рік; стратегічний план з ІТ на 2023−2026 роки базуватиметься на європейському документі MASP-C. Це дозволяє з оптимізмом дивитися на можливості синхронізації розвитку митних ІТ систем України та ЄС. Поки що — в перспективі, оскільки нині в Україні впроваджено лише одне із 17 ІТ-рішень, які необхідні для вступу до ЄС, — NCTS.

Підсумую сказане.

Після прийняття заявки на членство в ЄС вимоги до України у галузі митного законодавства стали жорсткішими: воно має бути 1:1 із європейським.

Попередній етап «гармонізації» пройдено успішно; без цього Україна не стала б країною-кандидаткою. Прогрес неймовірний. Складно повірити, що таких результатів досягнуто в умовах війни та пандемії коронавірусу. За цим результатом стоять велетенські зусилля держслужбовців та партнерів-проектів. Часом це була робота 7/24. Тепер ви на лігу вище, перед вами — складніше завдання. Треба обрати найкращий шлях для його виконання.

Точкові зміни до законодавства — хороші новини в короткостроковій перспективі. Вони необхідні будуть ще деякий час, — але лише для того, щоб процес не зупинявся, поки буде запущено наступний етап. Якщо розглядати у довшій перспективі, вступу України до ЄС, то шлях точкових змін не є перспективним. Для «повного узгодження» потрібна ідентичність термінології та її контенту, правової архітектури, та, як наслідок, можливість синхронного розвитку законодавства та ІТ-систем у майбутньому. Шлях до цього — якісний, фаховий переклад європейського законодавства та ухвалення на його основі документів за зразком європейських.

Тому перше стратегічне завдання для України у митній сфері в контексті вступу до ЄС — це переклад і прийняття нового Митного кодексу, базованого на Митному кодексі ЄС. А друге — впровадження 17 ІТ-рішень упродовж 5-річного терміну. Європейські партнери готові допомагати Україні у цьому.

Read More

Нова місія Митниці у ЄС Які завдання постають перед Україною

Нова місія Митниці у ЄС. Які завдання постають перед Україною

Митний кодекс ЄС наділив митниці у країнах-членах Євросоюзу принципово новою роллю. До звичної внутрішньої функції збирача митних платежів додалася зовнішня місія… сприяння міжнародній торгівлі. Ця головна новація основоположного митного документу ЄС відбиває нові реалії сучасного глобалізованого світу та інтегрованої Європи.

Однак для імплементації відповідних положень Митного кодексу країни ЄС мають запровадити багато різних ІТ рішень.

Не в один момент, звичайно, але за визначений час: від його прийняття в 2013 році до кінця 2023 року. За цей період країни ЄС мають «реконструювати» свою митну систему таким чином, щоб митниця кожної з них відповідала цій новій місії. Які ж принципи закладено у Митний кодекс ЄС – і які завдання постають перед Україною?

“Час+чесність=гроші”

В Україні митниця дає близько 40% прибутків до державного бюджету. Це, безперечно, важлива цифра. Але вона описує лише один аспект діяльності – як митниця збирає мита та охороняє внутрішній ринок та вітчизняний бізнес. Ці завдання традиційно вважалися головними для митниці.

Але зараз роль митниці змінюється. Вона стає найважливішою складовою міжнародного ланцюга торгівлі. Від того, як працює митниця, залежить інтенсивність міжнародної торгівлі та конкурентоспроможність місцевих експортерів. Що, зрештою, також впливає і на виконання традиційних функцій – збільшення надходжень до бюджету. Зміцнюється роль митниці як каталізатора міжнародної торгівлі, конкурентоспроможності країн та компаній. Перевірена століттями формула «час – гроші» у нинішньому динамічному світі є актуальною як ніколи.

Ця нова роль митниці передбачає виконання двоєдиного завдання. З одного боку, швидке митне оформлення вантажів; з іншого – їх надійний контроль: зупиняти порушників та дбати про чесну сплату митних платежів. Але як цього досягти?

Насамперед, потрібні швидкі, прості, зручні та ефективні процедури митного оформлення. Основою таких процедур є: використання сучасних технологій, єдине застосування митного законодавства та модернізовані підходи до митного контролю. І ще: митниця має створити такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним. Щоб стара формула набула нового вигляду: «час+чесність=гроші».

Ключовий фактор змін – ІТ

ІТ – це ключовий фактор, який дозволяє змінити митні процеси, оскільки допомагає організувати їх по-іншому. Швидко, ефективно і мінімізуючи людський фактор. ІТ створюють нові можливості, щоб ті процеси, які ми раніше організовували на папері, було переведено у цифровий формат. ІТ системи, з одного боку, є більш зручними та простими для користувачів; з іншого – дозволяють митниці ефективніше виконувати свої функції.

Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій зменшує як витрати на бізнес, так і ризики для суспільства. Саме розвиток IT технологій дозволить успішно виконати нову місію митниці, описану у чинному Митному кодексі ЄС.

Рішення про перевірку вантажу має ухвалюватися на підставі Автоматизованої системи аналізу ризиків. Така система – це серце, двигун основних митних процесів. Така система орієнтована і на «добро», і на «зло». Вона має визначати як потенційних порушників, forum.askmiddlewareexpert.com так і сумлінних підприємців, щоб ретельніше перевіряти одних, а іншим – сприяти у швидкому здійсненні митних формальностей.

У свою чергу, автоматизована система аналізу ризиків запрацює на повну потужність після створення повноцінних баз даних. Прогнозний проект «Майбутнє митниці в ЄС-2040», розроблений під егідою Єврокомісії, передбачає створення з часом повністю інтегрованої митної ІТ-системи Євросоюзу.

Ще один важливий інструмент, який допомагає митниці виконувати свою нову роль – система митного контролю та митного аудиту. Вона дає змогу перенести митний контроль «на потім», https://azuldentalmexico.com/ не затримуючи підприємця на митниці. Тобто, якщо по підприємцю не спрацювала система ризиків – митниця може його пропустити, але пізніше (навіть через місяць) перевірити, чи справді він був сумлінним. Це прискорює митне оформлення та зменшує черги на кордоні.

І, нарешті, ще про один важливий інструмент – систему спрощень.

Чесним бути вигідно

Щоб контролювати швидше, але якісно, www.onlinetravelexpress.com.ph ​​митниця має «виділяти» добросовісних підприємців. Мета – не витрачати даремно ні свій, ні їхній час, створювати їм сприятливий режим митного контролю і пропускати їх за спрощеною процедурою. Тому для нової ролі митниці важливо створювати такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним – запроваджувати спеціальні системи спрощень. Чесні підприємці заощадять свій час та кошти; частина процесів, які зазвичай робляться на митниці, вони зможуть робити самостійно, не заїжджаючи на митний термінал, а митниця їм при цьому довірятиме.

У ЄС застосовуються Програма Авторизованого економічного оператора (АЕО) (для експорту та імпорту), а також спрощення у режимі загального транзиту.

Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця. Щоб набути статусу, він повинен не лише оцінити себе, а й пред’явити всі документи інституціям, які його контролюють. У країнах ЄС цей процес пішов не відразу, але зараз цього статусу набувають дедалі більше підприємств у ЄС.

Комплекс спрощень дозволяє митниці ідентифікувати сумлінного підприємця у різних митних режимах, що приносить для підприємця найбільшу користь. При визнанні статусу іншими країнами у підприємця з’являється можливість користуватися своїми перевагами також і на їхній митній території.

Чому це має цікавити Україну?

Як відомо, Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС та має узгоджувати своє митне законодавство з Митним кодексом Євросоюзу. Йдеться про Додаток XV до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, яка стосується зближення митного законодавства України та законодавства Європейського Союзу (постатейна імплементація Митного кодексу та інших регламентів ЄС). Таким чином, і підходи до ролі митниці в Україні також мають кореспондуватись із ТК ЄС.

ЄС та інші міжнародні партнери допомагають Україні у цьому узгодженні. Робота міжнародних та національних експертів різних проектів спільно з українськими державними інституціями дозволяє створювати інструменти, що відповідають «духу» Митного кодексу ЄС.

Read More

Як ЄС впроваджує «е-митницю» і що тут треба врахувати Україні

Як ЄС впроваджує «е-митницю» і що тут треба врахувати Україні

Одним із своїх пріоритетів Міністерство цифрової трансформації називає створення системи «е-митниця».

Про плани і деякі інші аспекти

Подібні плани анонсує і ЄС. Митний кодекс Євросоюзу та «Ініціатива електронної митниці» («Electronic customs initiative») містять чітко визначений перелік із 17 IT-систем та жорсткий графік їх впровадження, обов’язковий для кожної з країн-учасниць ЄС. Формально Україна не зобов’язана впроваджувати ті самі системи, що й країни ЄС. Однак, якщо в її планах — вступ до Євросоюзу, то перед початком відповідних переговорів це питання обов’язково постане.

Впровадження ідентичних митних процедур буде «домашнім завданням» для нашої країни, і якщо починати його виконувати з нуля, процес буде досить тривалим та дуже затратним. Чому зараз? Міжнародна торгівля дозволяє країнам розширювати свої ринки та отримувати доступ до більшої кількості товарів і послуг. У результаті міжнародної торгівлі ринок стає конкурентнішим, що зрештою приносить споживачеві дешевший продукт додому. Міжнародна торгівля — двигун світової економіки.

З огляду на це в ЄС переглядають роль митних органів https://ukr2eu.blogspot.com/2023/11/blog-post.html. Їм відводять провідну роль у ланцюжку постачання, а також у його моніторингу та управлінні міжнародною торгівлею. Це робить митницю не лише «збирачем митних платежів», а й каталізатором конкурентоспроможності країн та компаній. Такий перегляд ролі став можливим (і, по суті, був спровокований) розвитком IT. Використання інформаційно-комунікаційних технологій є ключовим елементом у спрощенні торгівлі та одночасно забезпеченні ефективності митного контролю, що веде до зменшення витрат для бізнесу та ризиків для суспільства.

Основними цілями ініціативи електронної митниці є підвищення ефективності та дієвості митних процедур і процесів за рахунок їх спрощення чи іншим чином, а одночасно — забезпечення функціонально сумісних митних систем, доступних для економічних операторів на всій території ЄС. Реалізувати нову систему планують у три етапи до кінця 2025 року.

Правова конструкція

Не варто думати, що електронна митниця ЄС — це якийсь окремий проєкт, який можна за бажання змінити, перенести дати впровадження або взагалі скасувати. Йдеться не про тактичне вдосконалення окремих митних процесів, а про стратегічний підхід як до розвитку митниці, так і до цифровізації. Заплановані зміни закладені в багатьох різнорівневих документах, що забезпечує процесу створення «е-Митниці» стійкість. Ініціатива електронної митниці ЄС базується на комюніке Європейської комісії з е-уряду (Commission Communication on e-Government) та резолюції Ради Європи про безпаперове середовище для митниці та торгівлі (Council Resolution on a paperless environment for customs and trade).

Також держави-учасниці ЄС прийняли рішення про електронну митницю, Митний кодекс ЄС (UCC; ще одна його назва — Регламент ЄС № 952/2013) та його Робочу програму (UCC Work Programme). Ці документи забезпечують міцну правову основу цієї ініціативи. Схваливши їх, держави-учасниці ЄС взяли на себе зобов’язання щодо досягнення цілей ініціативи електронної митниці.

Додаток до Робочої програми містить перелік із 17 електронних систем, які мають бути розроблені або державами-учасницями самостійно (національні системи), або державами-учасницями у співпраці з Європейською комісією (транс’європейські системи). Окрім того, в ЄС існує багаторічний стратегічний план митниці (multi-annual strategic plan for pet.fish customs, MASP-C) — плановий документ, який охоплює всі митні проекти, пов’язані з IT. Він, з одного боку, є основою для згаданого переліку із 17 систем та встановлює рамки для розвитку електронних митних систем. З іншого боку, є «гнучким планом» реалізації робочої програми Митного кодексу ЄС.

Навіщо Євросоюзу «е-Митниця»?

«Е-Митниця» в ЄС має забезпечити: обмін інформацією між економічними операторами та митними органами, взаємодію між ними, а також операції, пов’язані зі зберіганням інформації. Щоб побудувати таку систему, Єврокомісія та держави-учасниці погодили, що прагнутимуть, аби ця система передбачала таке:

– електронний обмін даними між митницями по всьому ЄС (якщо це потрібно) — для будь-якої митної процедури чи будь-якої іншої мети, пов’язаної з переміщенням товарів через кордони ЄС;

– подання підприємцями своїх зведених та/або митних декларацій в електронному форматі, зі своїх приміщень, — незалежно від державиучасниці, через яку товари ввозяться в ЄС або вивозяться з нього;

– здійснення збору та повернення/списання мит митним органом, який є відповідальним за місцеперебування імпортера/експортера та зберігає його митні записи;

– відбір товарів для митного контролю на прикордонних та внутрішніх митницях на основі автоматизованого аналізу ризиків з використанням міжнародних, загальних та національних критеріїв;

– реєстрацію трейдерів для митних цілей лише в одній державі-учасниці ЄС, навіть якщо вони виконують митні операції в інших державах ЄС;

– можливість доступу для трейдерів до інформаційних порталів та єдиних електронних точок доступу для імпортних/експортних операцій та для митних процедур, пов’язаних з безпекою, — незалежно від того, в якій із держав-учасниць ЄС операція починається або закінчується;

– взаємодія (за необхідності) комп’ютеризованих митних систем з існуючими та майбутніми системами в інших областях, відмінних від митниці (наприклад, https://royalnauticals.com система контролю та руху акцизів для моніторингу руху акцизних товарів усередині ЄС);

– можливість обміну електронною інформацією для всіх органів та агенцій, що беруть участь в імпортних та експортних операціях, у тому числі з третіми країнами, якщо це передбачено міжнародною угодою. Митниця при цьому відіграватиме провідну роль у створенні єдиного вікна для цих органів та агенцій;

– здійснення (в ідеалі) всіх фізичних перевірок в «єдиному вікні» (в одному місці, в один і той самий час).

На досягнення цих завдань і спрямовано 17 згаданих IT-систем. Залежно від ступеня юридичних, ділових та технічних узгоджень між державами-учасницями ЄС, ці системи поділяються на чотири групи: європейські митні інформаційні системи, за якими всі держави ЄС узгодили обсяги змін та графік їх досягнення; європейські митні ініціативи, що вимагають подальшого вивчення та погодження; міжнародні інформаційні митні системи (проекти, керовані міжнародними організаціями, в яких ЄС та його держави-учасниці відіграють активну роль, але не є організаторами чи власниками їх проектів); ініціативи митного співробітництва та технологічні розробки, що сприяють розвитку електронних систем митниці — вони описують напрямок, в якому країни ЄС розвиватимуть технології, перспективний функціонал інформаційних електронних митних систем для розвитку співпраці у митній сфері.

Додамо, що проекти можуть переміщуватися з однієї групи до іншої за результатами перегляду багаторічного стратегічного плану митниці.

Read More

Нова місія Митниці у ЄС Які завдання постають перед Україною

Нова місія Митниці у ЄС. Які завдання постають перед Україною

Митний кодекс ЄС наділив митниці у країнах-членах Євросоюзу принципово новою роллю. До звичної внутрішньої функції збирача митних платежів додалася зовнішня місія… сприяння міжнародній торгівлі. Ця головна новація основоположного митного документу ЄС відбиває нові реалії сучасного глобалізованого світу та інтегрованої Європи.

Однак для імплементації відповідних положень Митного кодексу країни ЄС мають запровадити багато різних ІТ рішень.

Не в один момент, звичайно, але за визначений час: від його прийняття в 2013 році до кінця 2023 року. За цей період країни ЄС мають «реконструювати» свою митну систему https://ukraine2eu.mystrikingly.com/ таким чином, щоб митниця кожної з них відповідала цій новій місії. Які ж принципи закладено у Митний кодекс ЄС – і які завдання постають перед Україною?

“Час+чесність=гроші”

В Україні митниця дає близько 40% прибутків до державного бюджету. Це, безперечно, важлива цифра. Але вона описує лише один аспект діяльності – як митниця збирає мита та охороняє внутрішній ринок та вітчизняний бізнес. Ці завдання традиційно вважалися головними для митниці.

Але зараз роль митниці змінюється. Вона стає найважливішою складовою міжнародного ланцюга торгівлі. Від того, як працює митниця, залежить інтенсивність міжнародної торгівлі та конкурентоспроможність місцевих експортерів. Що, зрештою, також впливає і на виконання традиційних функцій – збільшення надходжень до бюджету. Зміцнюється роль митниці як каталізатора міжнародної торгівлі, конкурентоспроможності країн та компаній. Перевірена століттями формула «час – гроші» у нинішньому динамічному світі є актуальною як ніколи.

Ця нова роль митниці передбачає виконання двоєдиного завдання. З одного боку, швидке митне оформлення вантажів; з іншого – їх надійний контроль: зупиняти порушників та дбати про чесну сплату митних платежів. Але як цього досягти?

Насамперед, потрібні швидкі, прості, зручні та ефективні процедури митного оформлення. Основою таких процедур є: використання сучасних технологій, єдине застосування митного законодавства та модернізовані підходи до митного контролю. І ще: митниця має створити такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним. Щоб стара формула набула нового вигляду: «час+чесність=гроші».

Ключовий фактор змін – ІТ

ІТ – це ключовий фактор, який дозволяє змінити митні процеси, оскільки допомагає організувати їх по-іншому. Швидко, ефективно і мінімізуючи людський фактор. ІТ створюють нові можливості, щоб ті процеси, які ми раніше організовували на папері, було переведено у цифровий формат. ІТ системи, з одного боку, є більш зручними та простими для користувачів; з іншого – дозволяють митниці ефективніше виконувати свої функції.

Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій зменшує як витрати на бізнес, так і ризики для суспільства. Саме розвиток IT технологій дозволить успішно виконати нову місію митниці, описану у чинному Митному кодексі ЄС.

Рішення про перевірку вантажу має ухвалюватися на підставі Автоматизованої системи аналізу ризиків. Така система – це серце, двигун основних митних процесів. Така система орієнтована і на «добро», і на «зло». Вона має визначати як потенційних порушників, так і сумлінних підприємців, щоб ретельніше перевіряти одних, yds-online.com а іншим – сприяти у швидкому здійсненні митних формальностей.

У свою чергу, автоматизована система аналізу ризиків запрацює на повну потужність після створення повноцінних баз даних. Прогнозний проект «Майбутнє митниці в ЄС-2040», розроблений під егідою Єврокомісії, передбачає створення з часом повністю інтегрованої митної ІТ-системи Євросоюзу.

Ще один важливий інструмент, який допомагає митниці виконувати свою нову роль – система митного контролю та митного аудиту. Вона дає змогу перенести митний контроль «на потім», не затримуючи підприємця на митниці. Тобто, якщо по підприємцю не спрацювала система ризиків – митниця може його пропустити, але пізніше (навіть через місяць) перевірити, чи справді він був сумлінним. Це прискорює митне оформлення та зменшує черги на кордоні.

І, нарешті, ще про один важливий інструмент – систему спрощень.

Чесним бути вигідно

Щоб контролювати швидше, але якісно, ​​митниця має «виділяти» добросовісних підприємців. Мета – не витрачати даремно ні свій, ні їхній час, створювати їм сприятливий режим митного контролю і пропускати їх за спрощеною процедурою. Тому для нової ролі митниці важливо створювати такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним – запроваджувати спеціальні системи спрощень. Чесні підприємці заощадять свій час та кошти; частина процесів, які зазвичай робляться на митниці, https://alumnielektrouhn.com/community/profile/elinor09f972966/ вони зможуть робити самостійно, не заїжджаючи на митний термінал, а митниця їм при цьому довірятиме.

У ЄС застосовуються Програма Авторизованого економічного оператора (АЕО) (для експорту та імпорту), а також спрощення у режимі загального транзиту.

Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця. Щоб набути статусу, він повинен не лише оцінити себе, а й пред’явити всі документи інституціям, які його контролюють. У країнах ЄС цей процес пішов не відразу, але зараз цього статусу набувають дедалі більше підприємств у ЄС.

Комплекс спрощень дозволяє митниці ідентифікувати сумлінного підприємця у різних митних режимах, що приносить для підприємця найбільшу користь. При визнанні статусу іншими країнами у підприємця з’являється можливість користуватися своїми перевагами також і на їхній митній території.

Чому це має цікавити Україну?

Як відомо, Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС та має узгоджувати своє митне законодавство з Митним кодексом Євросоюзу. Йдеться про Додаток XV до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, яка стосується зближення митного законодавства України та законодавства Європейського Союзу (постатейна імплементація Митного кодексу та інших регламентів ЄС). Таким чином, і підходи до ролі митниці в Україні також мають кореспондуватись із ТК ЄС.

ЄС та інші міжнародні партнери допомагають Україні у цьому узгодженні. Робота міжнародних та національних експертів різних проектів спільно з українськими державними інституціями дозволяє створювати інструменти, що відповідають «духу» Митного кодексу ЄС.

Read More

Україна приєдналася до програми Митниця для співробітництва у митній сфері з ЄС

Україна приєдналася до програми "Митниця" для співробітництва у митній сфері з ЄС

5 вересня, в Брюсселі Міністр фінансів України Сергій Марченко та комісар Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні підписали Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «Митниця» для співробітництва в митній сфері.

Приєднання України до програми співробітництва з ЄС з митних питань https://sites.google.com/view/bordersukraine/1«Митниця» є необхідним кроком для поглиблення співпраці України та ЄС у митній сфері, allindiastrengthwars.in зокрема, в умовах набуття нашою державою статусу кандидата в члени ЄС. 

Програма допоможе створити сучасний митний союз, який ставить в основу інтереси бізнесу та громадян, шляхом:

• збільшення обміну інформацією та даними між національними митними адміністраціями;

• підтримки митних органів у захисті фінансово-економічних інтересів країн, зокрема у правильному стягненні митних зборів, імпортного ПДВ та акцизних зборів;

• розробки кращих стратегій управління ризиками для захисту фінансових інтересів країн – учасниць програми;

• подальшого сприяння зростанню рівня торгівлі. 

Участь України у програмі «Митниця» дозволить користуватися усіма перевагами цієї Програми щодо співробітництва між митними адміністраціями, а саме:

• розробка та зміцнення потенціалу ІТ, зокрема розробка та експлуатація європейських електронних систем;

• встановлення мережі контактів за напрямками з колегами з інших країн;

• доступ до документів з митних питань (настанови, рекомендації, пояснення, https://www.cessarycenter.org методології, тощо);

• обмін знаннями та кращими практиками між працівниками митних органів країн-учасниць;

• дослідницька та інноваційна діяльність. 

Уже ближчим часом Держмитслужбою буде визначено національного координатора Програми, www.onlinetravelexpress.com.ph що дозволить розпочати активну роботу за відповідними напрямками. 

Програма «Митниця» відповідає меті ЄС та, відповідно, меті України, як кандидата на вступ до Європейського союзу, сприяє створенню сучасного середовища для митниці та торгівлі, зберігаючи при цьому фінансові, економічні та соціальні інтереси та добробут країн – учасниць Програми.

Read More