Концепція щодо запровадження митного законодавства ЄС в Україні

Окремо хочу акцентувати законодавчий напрямок, який, за Висновком Єврокомісії, стоїть на першій позиції серед "домашніх завдань" України як країни, яка з 24 червня 2022 року є кандидаткою на вступ до ЄС. Цей статус визначає, cetroscentromedico.com.br що наближення українського митного законодавства до європейського має бути спрямовано на його повне узгодження.

Тут слід наголосити на тому, що "виконання Угоди про асоціацію" і "підготовка до вступу в ЄС" – це не тотожні завдання. Особливо – у питанні законодавства.

Як відомо, у рамках виконання Угоди про асоціацію більшість положень українського митного законодавства узгоджено з європейським . Йдеться про переважну кількість положень національного законодавства ("пазлів"), які дають можливість приєднуватися до визначених Угодою про асоціацію програм, систем та процедур митного союзу.

Але Угода про асоціацію не ставить питання про законодавчу архітектуру, в яку ці "пазли" вкладено.

Так, положення Митного кодексу України часто є набагато більш деталізованими, аніж відповідні положення МК ЄС та відповідних нормативно-правових актів, які є ширшими та гнучкішими. Крім того, суттєво відмінне формулювання відповідних положень митного законодавства України ускладнює оцінку їхньої відповідності митному законодавству ЄС і не гарантує, що українські митні органи, а також суб’єкти господарювання будуть добре знайомі з положеннями митного законодавства ЄС і готові для їх безпосереднього застосування з дня вступу України до ЄС.

Важливо також враховувати, що митне законодавство ЄС постійно розвивається, тому шлях і надалі покроково приводити окремі норми національного законодавства до європейського нагадуватиме гонитву за потягом, який увесь час рухається.

Успішне рішення – в тому, щоб мати законодавство, яке можна розвивати синхронно з європейським.

Тому перед Україною стоїть не лише завдання, визначене Угодою про асоціацію, але й наступне, безпосередньо продиктоване перспективою вступу до ЄС, – зробити саму структуру національного законодавства "рідною" європейській.

Експерти EU4PFM запропонували Концепцію щодо запровадження законодавства ЄС в Україні, яка враховує саме це завдання.

Документ містить, зокрема, "дорожню карту" правового розвитку у митній сфері, яка враховує стратегічну мету – вступ до ЄС; схему "правової архітектури" національного митного законодавства до і після вступу України до ЄС; рекомендовану схему положень та структуру нового Митного кодексу України.

На думку експертів, було б корисно розпочати роботу з розробки так званої "правової архітектури" національного митного законодавства, що описує, які положення acquis Митного союзу мають бути перенесені в правові акти, прийняті парламентом, а які можуть бути частиною вторинного законодавства (наприклад, як постанови Кабінету міністрів або накази компетентних органів).

У цій ситуації найбільш доцільним видається якнайшвидше розпочати розробку нового Митного кодексу України, який би максимально ґрунтувався на положеннях Митного кодексу ЄС.

Розробка та впровадження нового Митного кодексу України мають бути синхронізовані з розвитком електронних систем, необхідних для реалізації його положень.

Причина – взаємозалежність впровадження "пакета UCC" (Митного кодексу ЄС) та електронних систем, перелічених у Робочій програмі UCC і Багаторічному стратегічному плані для митниці (MASP-C): запровадити такі ІТ-системи неможливо без повного приведення положень Митного кодексу України до Митного кодексу ЄС, а новий Митний кодекс не діятиме повною мірою без цих ІТ-систем.

Також Україна має розвивати національні компоненти транс’європейських електронних систем та адаптувати національні електронні системи відповідно до вимог для вступу до Євросоюзу. Однак у випадках наявності центральних систем можна прийняти рішення використовувати такі системи з дати приєднання та не розробляти національні системи, що виконують аналогічні функції.

Для розробки нового Митного кодексу України було б дуже важливо, якби українською мовою були доступні високоякісні, фахові, завірені переклади базових актів із пакета UCC.

Це дозволить, зокрема, https://careked.com/community/profile/christianelim9/ удосконалити українську митну термінологію, зокрема терміни, що відповідають тим, що використовуються в acquis Митного союзу. Надалі ця термінологія може бути використана для перекладу решти та новоприйнятих правових актів, feellavish.com які застосовуються у сфері Митного союзу.

Коли Україна приєднається до Євросоюзу, українська версія законодавства ЄС буде обов’язковою.